Чоловік із хворобою Альцгеймера забув, що одружений, але знову закохався у свою дружину

Пітер та Ліза познайомилися у Пенсильванії наприкінці 1990-х років. Тоді вони обидва були одружені та виховували своїх дітей. Вони були друзями, аж доки Пітер із сім’єю не переїхав до Коннектикуту.

Друзі не спілкувалися майже рік, але раптом зв’язалися та з’ясували, що одночасно розлучаються. Після того, Пітер та Ліза почали роман на відстані, який тривав аж 8 років, поки діти не пішли до коледжу. Пізніше жінка переїхала до Пітера в Коннектикут, де пара зрештою побралася.

Нещастя почалися, коли Пітер забув ключі, потім гаманець, а згодом почав забувати слова. Ліза намагалася не звертати на це уваги, заспокоювала себе, що це все через вік. Але зрештою погані зміни почали помічати й друзі. У 2018 році лікарі поставили Пітеру діагноз – хвороба Альцгеймера.

Хвороба почала руйнувати спогади Пітера. Він потроху став забувати Лізу, їхню першу зустріч, поцілунок, а згодом і день весілля. Пізніше він почав звертатися до Лізи на Ви і не розумів, що вона – його дружина.

І якось пара дивилася серіал, і під час весільної сцени Ліза не витримала та розплакалася. А Пітер подивився на неї, почав сміятися і сказав: “Давай зробимо це?”. “Зробимо що?”, – не зрозуміла жінка. “Одружимося”, – впевнено сказав Пітер.

“Я була така розчулена. Він закохався в мене двічі. Я відчуваю гордість. Я наче принцеса, наче Попелюшка. Я – найщасливіша дівчина на світі”, – каже Ліза. Вона вирішила не відмовляти, тому що хотіла побудувати нові спогади для Пітера про них, про їхнє весілля.

Пара обмінялася клятвами (адже вони вже були офіційно одружені) 26 квітня. Церемонію проводив спеціаліст із деменції, який допомагав Пітеру сказати промовити клятву.

Ліза знала, що в будь-який момент церемонії Пітер міг раптом знову забути, хто вона така, але хвилювання виявилися зайвими: “Пітер сяяв і був зі мною того дня. Він був щасливим. Під час клятви він сказав мені: “Лізо, я тебе кохаю”. І це все, чого я хотіла”.

Наразі жінка веде блог про життя з людиною із синдромом Альцгеймера та піклується про Пітера. Його хвороба продовжує прогресувати: вона провокує галюцинації, параною та серйозні провали в пам’яті.

Не важливо, чи залишиться Пітер вдома, чи його треба буде перевезти у спеціальний заклад, Ліза знає: він – її, а вона – його.

“Ми будемо разом до кінця. Нас не розділить ніщо. Ніщо”.

За матеріалами: CNN

Фото: CNN