Бути татом: 5 відкриттів, які зробили чоловіки у декреті

Коли чуєш слово “декрет”, то зазвичай уявляєш заклопотану матусю, яка усі сили та час приділяє піклуванню про дитину. Але, здається, з цим стереотипом час попрощатися.

Уже майже два роки в компанії Procter & Gamble працює програма Share the care (“Розділи піклування”), яка має на меті надати рівні можливості обом батькам з першого дня народження або всиновлення дитини і дати змогу рівноцінно розділити турботу про нового члена сім’ї. Детальніше про це йдеться у спецпроєкті “НВ” та Procter & Gamble.

У межах програми будь-який співробітник компанії, який став батьком, може отримати 8-тижневу оплачувану відпустку, щоб побути з дитиною та підтримати дружину в декреті. Відпустку можна розбити на частини, але треба використати протягом двох років після народження малюка.

З початку програми можливістю піти у відпустку по догляду за дитиною скористалися 14 татусів. Про досвід батьківства та про те, як на нього вплинуло перебування в декретній відпустці розповіли двоє із них.

Денис Щедров, інженер з автоматизації Procter & Gamble: Досвід батька унікальний, його нікому не передаси

Донечка Варвара – це перша наша з дружиною дитина. Вона народилася в жовтні 2020 року. Ми дуже цього хотіли, довго готувалися. Тож коли я дізнався про програму “Розділи піклування” та можливість взяти декретну відпустку, то без роздумів нею скористався, щоб бути поряд зі своєю родиною у такий відповідальний момент.

Це дивовижне відчуття – бути батьком, постійно відчувати відповідальність за маленьку людину. Це зовсім інше, ніж те, що ти бачив в кіно чи читав у книжках. Цей досвід можна лише пережити самому, його нікому не передаси. І безумовно, те, що я був поряд з дитиною, був безпосередньо залучений до цього процесу, дуже вплинуло на моє усвідомлення батьківства, ще більш зблизило нас з дружиною та, звичайно, зміцнило зв’язок з донечкою.

Якщо згадувати перші місяці, то найважчим для мене було відчуття, коли ти хочеш допомогти дитині, але не знаєш, як саме. Немовля ж не може пояснити, що його турбує, а ти слухаєш, як дитина плаче, і не можеш нічого вдіяти. Готовий допомогти, але не розумієш як. Тож ми з дружиною постійно радились, розбирали: “Перевір це, подивись туди”. Зараз, коли дитина трохи підросла, з’явилось більше досвіду та інформації, впоратись з цим стало набагато легше. А в перші місяці відчувати свою безпорадність було справді важко.

За період декретної відпустки найприємнішою була думка, що колись я все-таки висплюся! Невідомо коли, але колись же цей час прийде. Це, звичайно, жарт, але дійсно перші два-три тижні я спав десь годину на добу, весь час перебував у стані сомнамбули, не розумів, ніч зараз чи день. Але поступово все налагоджується. Дитина потихеньку зростає, ти більше розумієшся на ній, відчуваєш її потреби. І з’являється більше часу на відпочинок. І це було чудове відчуття.

Після декретної відпустки я став більш стримано ставитись до подій, які відбуваються на роботі. Тобто якщо раніше я міг нервуватися через якісь виробничі питання, пропускав все через себе, то тепер ставлення стало більш спокійним. Наразі цей інформаційний канал зайнятий, я можу більш прагматично споглядати на робочі процеси. Я розумію, що всі питання вирішу. У мене немає жодної потреби витрачати зайві емоційні сили – краще я прибережу їх для дому, для своєї родини.

Микола Каряка, директор відділу продажів Procter & Gamble: Важливо не пропустити жодної миті, насолоджуватись кожним моментом

Моя дочка Аліса народилася у вересні 2020 року, і я відразу взяв половину відпустки – 4 тижні – щоб бути поруч з родиною, а другу половину запланував на січень. Це наша друга дитина, братові Аліси вже 12 років, тож що таке батьківство, я знаю. Але цього разу все було трохи інакше. Коли народився хлопчик, ми з дружиною чекали, коли вже він підросте, коли почне ходити. А з дівчинкою ми намагалися насолоджуватися кожним моментом, запам’ятати кожну мить, адже все дуже швидко змінюється.

Нас можна було по телевізору показувати – як ми сидимо і дивимось на дитину! Я щасливий, що був в перші моменти поруч, адже всі ці хвилини безцінні. Можливо, хтось вважає, що важливіше заробити грошей, забезпечити сім’ю. Але той час, який можна було провести з дитиною, вже не надолужити. Тож декретна відпустка для батька – це дуже крутий бонус.

Звичайно, були і складнощі: недосипання, коліки тощо. З дружиною спали по черзі, тож після відпустки це стало більш відчутно: після безсонної ночі маєш йти на роботу, і дружина вже не може відпочити. Проте незабутніх і приємних моментів було незрівнянно більше – практично кожна мить, проведена з дитиною, неповторна. Коли вона починає усвідомлено дивитися, реагувати, коли починає усміхатися – не просто уві сні, а коли усміхається саме тобі. Але наймиліше саме для мене відчуття, коли вона засинає у мене руках. Це просто космос!

Гадаю, що за цей час я став більш терплячим. Зараз, коли дитина вередує, я ставлюся до цього дуже спокійно. Розумію, що це нормально, природньо, це треба сприймати як частину процесу і теж отримувати від цього задоволення. А ще піклування про дитину прокачує такі навички, як стресостійкість та таймменеджмент. Адже коли, наприклад, у дружини завал і у тебе завал, а дитина потребує уваги, і це все треба якось розрулювати, то тут знадобиться і стресостійкість, і таймменеджмент, і пріоритизація. Тож в цьому сенсі піклування про дитину дійсно допомагає у саморозвитку.

Я не вважаю це чимось героїчним або надзвичайним – допомагати своїй родині, брати участь у піклуванні про дитину. Адже якщо це вважати героїзмом для тата, то що це тоді для мами?

Мабуть, головний мій висновок, головне спостереження, що все минає дуже швидко. Дитина напрочуд швидко росте, постійно змінюється, і всі ці чудові моменти дуже швидкоплинні. Тож я побажав би усім батькам не згаяти часу, а проводити якомога більше часу з дитиною, і не тільки під час декрету, коли вона зовсім маленька, а й надалі. Це справді дуже круто і цим треба дорожити!

Фото: Pixabay