Ще кілька десятирічь тому новонароджена дитина ставав виключно маминою та бабусиною турботою. Татові ж відводилася роль годувальника сім’ї. Але реалії сучасного життя вносять свої корективи. У Західній Європі та США вже нікого не дивують чоловіки, які добровільно йдуть у декрет. В Україні таке теж існує. Про те, як це регулює закон та в чому переваги “татусиного” декрету – читайте далі.
Згідно з даними Міжнародної організації праці, декретні відпустки для батьків зараз законодавчо затверджені в 79 країнах світу. Ще 20 років назад таких країн було вдвічі менше. Найкраще татусі почуваються в Ісландії та Словенії: там вони мають право три місяці не виходити на роботу після народження дитини. Робоче місце і зарплата при цьому зберігаються.
Проте, не завжди чоловіки отримують гроші від держави або роботодавця – подібне діє в 71 Країні.Найчастіше ці гроші зобов’язаний виплачувати роботодавець, іноді платить держава. Є цікаві нюанси: у деяких країнах, щоб піти в декретну відпустку, мало бути фізіологічним батьком, а потрібно ще бути одруженим з матір’ю дитини і жити з нею.
У більшості країн (53% або 87 країн) тривалість декретної відпустки для чоловіків чітко не визначена законом, тобто рішення про тривалість відпустки за дитиною залишається за роботодавцем. Ще 36 країн (або 21%) дають тільки один тиждень татусям, щоб побути з новонародженим, і ще в 25-ти країнах цей термін становить від 7 до 10 днів, в 14 країнах – від 11 до 15 днів. Рідко, коли “татусин декрет” триває більше двох тижнів.
Українське законодавство, до речі, теж цілком адаптоване під реалії сучасного суспільства і надає можливість обирати, кому з двох батьків бути в декреті з малюком. Більше того, згідно з законом йти у відпустку по догляду за дитиною може не тільки мама або тато, але й інші родичі. Стаття 179 Кодексу законів про працю України містить розширений список таких осіб: мати, батько, дід, баба, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною.
Піти в декрет батько може в будь-який момент до того, як дитина досягне трьох років. Тобто, якщо навіть спочатку в офіційному декреті була мама, вона може перервати його і вийти на роботу, а час, що залишився від відпустки дістанеться батькові. Найсправедливіше виглядає схема 1,5:1,5 – коли молоді батьки порівну ділять між собою декретну відпустку.
Сьогодні в Україні офіційний статус декретчиків мають близько 25000 чоловіків, що складає близько 2% від загальної кількості татусів дітей до 3-х рочків. І це число постійно зростає. Хоча багато чоловіків сидять з дітьми, не оформлюючи декрет, оскільки, на жаль, багато робочих місць в нашій країні – неофіційні.
Проте, як у чоловіків, так і у жінок часто можуть виникати сумніви стосовно того, чи доцільно залишати дитину виключно з батьком. З психологічної перспективи, відповідь на це питання одностайна – варто. Для дитини важливо отримувати однакову увагу як від мами, так і від тата – це допоможе сформувати тісний емоційний зв’язок і світосприйняття про рівноцінність жінок та чоловіків.
Дуже важливо з якою мотивацією батько йде у декрет. Якщо тато змушений сидіти вдома не з власного бажання, то такий догляд навряд чи буде корисним і потрібним дитині. Можна навчитися забезпечувати всі фізичні потреби дитини, але при цьому не мати емоційного контакту з нею. Саме тут є помилка багатьох татусів, які вважають, що проявляти ніжність і показувати свою любов – це привілеї матері, а батько мусить лише забезпечувати матеріально та захищати, якщо виникне така потреба. Хоча справжній батько – той, хто може завжди підтримати свою дитину, створити та зберегти емоційний зв’язок із нею.
Ще одне важливе “але” – це стосунки дитини та матері. Точніше мамині переживання, чи не опиниться вона у ролі стороннього спостерігача. Втім, навіть якщо матері часто не буде поряд, але вона буде щедрою на любов та емоції і до своєї дитини і до її батька, то загрози віддалитися – не виникне. Емоційний холод – гірший, ніж просто відсутність когось із батьків вдома.
В ідеалі брати участь у вихованні малюка мають обоє батьків – малюк потребує як маминою любові, так і татової. І не важливо, хто з них сидить у декреті. А подолати усі проблеми, які так чи інакше виникатимуть у будь-якій сім’ї з появою дитини, допоможе тільки любов.
І, наостанок, ще трошки інформації для роздумів: за результатами опитування компанії “GfK”, 80% татів похилого віку шкодують про те, що в молодості приділили своїм дітям недостатньо часу і уваги. Деякі з них хотіли б мати інший результат виховання. Це дуже велика проблема. Кожен тато, кожен син чи донька можуть сказати, що щось було не так. Татусі, які виявили ініціативу і провели бодай частину декретної відпустки зі своєї дитиною, поділилися власним досвідом успіхів і невдач. В кінцевому підсумку їм вдалось виробити 10 принципів успішного “татківства”. Серед них: завжди бути собою, за жодних обставин не показувати дитині, що щось йде не так, вчитися у своїх дітей, не нав’язувати свою точку зору, діяти не за планом, не мати секретів від своїх дітей, вміти чути і слухати власну дитину. Дивіться на дитину не як на власну зменшену копію, а як на друга чи партнера. Ваша дитина – ваш напарник та порадник. Якщо у вас виникають проблеми, шукайте вихід разом з дитиною. Так, між вами – прірва років і життєвого досвіду, проте в малюків – інше світосприйняття. Повірте, вони більш обізнані у сучасному світі та вміють краще користуватися інформацією. Тому для успішного виховання потрібно встановити діалог з дитиною.
За матеріалами:
https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/dyakuyutato-yak-zmi…
http://fathersclub.com.ua/30_countries/
http://ya-matusya.com.ua/dekretna-vidpustka-dlya-batka-chi-kogos-iz-rodi…