Говори зі мною: правила спілкування зі своєю дитиною

● Будьте доступні: навіть 10-хвилинна розмова віч-на-віч з вашою дитиною здатна творити дива.

● Будьте хорошим слухачкою і слухачем: коли ви уважно слухаєте свою дитиною ви показуєте їй, що вона важлива для вас. Регулярно питайте свою дитину про те, як вона почувається. Якщо щось не зрозуміли – просіть пояснити ще раз. І пам’ятайте, вам необов’язково погоджуватися зі своєю дитиною, щоб вона вважала вас добрим слухачем. Просто спочатку уважно вислухайте і тільки потім кажіть, що думаєте з цього приводу.

● Показуйте розуміння: кожне почуття вашої дитини справжнє і дуже важливе для неї. Їх треба поважати, тому ніколи не кажіть: “Смішно почуватися так” чи “Хіба ти не розумієш, що ти стаєш дорослішим”. Завжди кажіть своїй дитині, що навіть якщо ви й не можете до кінця зрозуміти її, ви завжди співчуваєте їй та завжди на її боці. Обійміть чи ніжно торкніться своєї дитини, щоб підсилити цей ефект.

● Будьте добрим прикладом: ми – приклад для своїх дітей. Говоріть так, як ви хотіли б, щоб колись розмовляла ваша дитина. Завжди правильно добирайте слова та підбирайте вірну тональність. Будьте максимально точними у своїх наказах чи зауваженнях: “Мене дуже засмучує, коли ти не поводишся так, як я тебе попросила/-ив” замість кричати на дитину.

І ще кілька порад.

Що можна робити:

● Будьте якомога зрозумілішими: “Коли ми з тобою підемо в магазин, мені дуже потрібно, щоб ти поводився спокійно і нікуди від мене не тікав”. Переконайтеся в тому, що дитина зрозуміла ваше прохання. Адже інколи діти дійсно не розуміють сповна те, що ми їм кажемо.

● Хваліть свою дитину за будь-якої слушної нагоди.

● М’яко виражайте свої почуття.

● Будьте вартими довіри.

● Слухайте уважно, що кажуть вам ваші діти.

● Кожну розмову з дитиною використовуйте, як нагоду чомусь її навчити.

● Кожного разу, коли ви незадоволені своєю дитиною, переконайтеся, що вона розуміє те, що насправді ви невдоволені її поведінкою, а не нею самою.

А от чого робити не варто:

● Давати широкі, загальні накази: “Тобі краще поводитися добре!”

● Винуватити в чомусь. “Ти – поганий” замініть “Мені не подобається як ти поводишся”

● Кричати чи погрожувати.

● Брехати своїй дитині чи казати напівправду.

● Мовчати, коли треба виразити сильні почуття. Довге мовчання дуже лякає та збиває дитину з пантелику.

Найважливіша порада – зберігайте спокій:

сім нам рано чи пізно уривається терпець. А проте, завжди важливо поводитися так, щоб не нашкодити чи не образити свою дитину. Ось кілька порад, як заспокоїтися, якщо ви розгнівані перед тим, як говорити зі своєю дитиною:

● Зробіть кілька глибоких видихів – повільно;

● Зачекайте п’ять хвилин перш ніж заговорити зі своєю дитиною;

● Знайдіть правильні слова, щоб описати свої почуття – наприклад, “розчарування”. Впевніться в тому, що дитина вас зрозуміла;

● Поділіться тим, як почуваєтеся зі своїм другом чи партнером. ● Не згадуйте минулих помилок. Працюйте з теперішнім;

● Якщо не можете привести свої почуття до ладу самостійно – не бійтеся звернутися по допомогу до професіонала.

 

За матеріалами: https://goo.gl/419dTs