Нервові тики у дітей: як попередити та допомогти

Через війну українці переживають значне психологічне навантаження, від дорослих до дітей. Наслідками можуть бути прояви нервових тиків, заїкання, депресії та різних тривожних станів. Тому батьки та близькі мають докласти всіх зусиль, аби мінімізувати негативний вплив психотравматичних факторів війни.

Одне з найчастіших проявів неврологічних порушень, яке проявляється у дітей у вигляді різких, неконтрольованих рухів або звуків – це тики. Наприклад, дитина, що страждає від тиків, може швидко й багаторазово кліпати, навіть якщо її очі нічого не дратує.

Як допомогти дитині у разі нервових тиків

Серед дієвих способів надання допомоги під час нервових тиків можна виділити наступні:

Відволікання дитини. Дуже дієвий спосіб тимчасово усунути нервовий тик – знайти дитині цікаве заняття. Це може бути настільна гра, малювання тощо. Такий метод створює в мозку дитини зону активності, яка заглушає патологічні імпульси, що надходять з екстрапірамідної зони, і нервовий тик зникає. Даний ефект є тимчасовим, і після припинення “відволікаючого” заняття нервовий тик відновиться.

Швидке усунення нервового тику повік. Помірно натискати пальцем в області надбрівної дуги й утримувати протягом 10 секунд. З такою ж силою надавити в області внутрішнього і зовнішнього кута ока, утримуючи протягом 10 секунд. Потім сильно заплющити обидва ока на 3-5 секунд. Під час цього потрібно максимально напружити повіки.

Цю послідовність дій слід повторити 3 рази з інтервалом у хвилину. Виконання таких прийомів може знизити вираженість нервового тику, однак цей ефект тимчасовий – від декількох хвилин до декількох годин.

Психологічна корекція – це дієвий метод терапії у разі простих моторних тиків. Психолог передусім має пояснити батькам, що сприятливе оточення в родині, захист дитини від впливу провокативних факторів є дуже важливими складовими у лікуванні дитини. Конфліктні ситуації, що виникають в родині, слід вирішувати спокійно, без психологічного та фізичного насильства.

У ситуаціях, коли тики впливають на роботу чи навчання, дієвим методом може стати поєднання когнітивної поведінкової терапії (КПТ) та медикаментозного лікування. Дитині потрібно навчитися контролювати та управляти своїми емоціями у складних психологічних обставинах, оскільки стрес може погіршити тики або зробити їх частішими.

Медикаментозне лікування тиків слід починати, коли усі попередні методи не дали жодного позитивного результату. Препарати призначаються дитячим лікарем-неврологом або дитячим лікарем-психіатром залежно від клінічної картини і даних додаткового обстеження. Тривалість медикаментозної терапії після зникнення тиків становить 6 місяців, потім можна повільно зменшувати дозу препарату аж до повного скасування.

Що робити, щоб мінімізувати та зберегти дитячу психіку під час стресу

Не варто дивитися при дітях новини, оскільки кадри війни для маленьких дітей – це глибоке потрясіння. Тому, якщо вашій дитині до 10 років, краще не допускати її до екрана телевізора чи пристрою, з якого ви переглядаєте новини.

Не обговорюйте негативні новини поряд зі своїми дітьми. Батьки зобов’язані тримати себе у руках та контролювати емоції, бо дитина “зчитує” всі ваші емоції та психоемоційний стан.

Створюйте ігрові моменти для своїх дітей. Діти дуже добре залучаються до ігор, навіть за умови, що лунає сирена, і вам потрібно бігти в укриття. Ви можете запропонувати дітям зіграти в гру, хто з вас швидше туди добіжить, хто швидше збереться.

Спробуйте зайняти мозок дитини чимось продуктивним. Діти мають бути підготовлені й знати, що треба робити в певних екстрених ситуаціях, але в довгостроковій перспективі, вони мають готуватися до свідомого дорослого життя. Тож в укритті можна читати з дитиною книгу, розповідати їй спокійні й повчальні казки, говорити про радісне майбутнє. Намалюйте дитині це майбутнє в її уяві й готуйтеся разом з нею до того, що все буде добре.

За матеріалами Міністерства охорони здоров’я

Фото: Pixabay