Перехідний вік: як батькам пережити підліткові бунтарства

Перехідний вік у дітей стає справжнім випробовуванням для батьків. Важко достукатися до дитини та не сваритися. Як поводитися, якщо дитина почала грубіянити, провокує вас і не йде на діалог? На ці питання дала відповідь коуч для дітей та арт-терапевтка Ірина Зарецька-Котруце для “Освіторії”.

Протест – це криза в поведінці, мета якої – сепарація від батьків. У цей період дитина вчиться вибудовувати і відстоювати свої кордони, намацує і вчиться дотримуватися кордонів інших людей, прагне роздобути більше свободи. Вона дорослішає, і те, яким дорослим вона стане, багато в чому залежить від поведінки батьків. Наприклад, якщо тінейджер грубіянить, а мама з татом не реагують, скоріш за все у майбутньому він також не стримуватиметься.

Залежно від обставин бунт може проявлятися по-різному, і причини в нього теж можуть бути різними:

  • Протест проти суворих правил і жорстких рамок, в які батьки іноді заганяють дітей. Для тінейджера це втеча з моральної клітки.
  • Непослідовність виховання і не визначені правила. Сьогодні ви дозволили купити рвані джинси, а завтра кажете, що він ходить, як бомж.
  • Відсутність будь-яких правил. Якщо в родині все дозволено, дитина може перевіряти, чи важливо батькам, що з нею відбувається?
  • Через протест дитина просить про допомогу. Наприклад, якщо вона прогулює школу, це може говорити про конфлікт з учителем або однокласниками.
  • Незадоволена потреба в любові й турботі – так дитина звертає на себе увагу.
  • Гіперопіка і вознесіння на п’єдестал. Не тільки тінейджера, а й усіх людей напружує, коли хтось надто близько наближається до нашого «Я». Своїм протестом дитина показує: «Батьки, зупиніться, я сама себе обслужу».
  • Постійні конфлікти і скандали в сім’ї.
  • Прагнення бути прийнятим однолітками.
  • Бажання бути незалежним і самостійно контролювати своє життя.
  • Пошук нового себе.

Також причини підліткового протесту криються у фізіології. Кора головного мозку перебудовується, що провокує гормональні сплески. У цей час дитина говорить одне, робить інше, а насправді хоче третього.

Як вести себе батькам

Перше, що радить експертка – відступити в сторону і дати підлітку більше свободи. Конфлікти часто тому і стаються, що дорослі, не усвідомивши, що дитина виросла, продовжують контролювати її, як малюка.

“Я рекомендую дозволити дитині розправити крила там, де це не зашкодить її здоров’ю і не відіб’ється погано на інших: дозволити пофарбувати волосся в блакитний, кинути художку або танці, носити одяг а-ля бомж-стайл. При цьому можна встановити правила, що ночувати треба вдома, тарганів у кімнаті не розводити, якщо ти затримуєшся – зателефонуй і попередь”, – каже пані Ірина.

Часто батьки переживають, що якщо послабити контроль, дитина покотиться з гори. Але це кліше й омана. Річ у тім, що якщо в дитини в житті все було добре, вона росла в атмосфері любові та спокою, ходила на спів чи танці, то не буде їй цікаво пити пиво в під’їзді.

Якщо дитина все ж схибила і її занесло не туди, проявляйте стриманість. Не варто нападати, різко висловлювати своє невдоволення. Будь-яка агресія призводить до того, що підліток замикається в собі на знак протесту і може відхилитися від курсу ще сильніше. Тому краще спокійно обговорити ситуацію. Без криків і погроз.

Важливо з’ясувати справжнє бажання дитини і спробувати зрозуміти глибинну причину проступку. Можливо, це крик про допомогу, реакція на булінг, стрес або високе навантаження.

Якщо зараз дитина не готова говорити, дайте час обміркувати ситуацію. Пізніше спробуйте знову все обговорити. Будьте спокійним та доброзичливим. Для підлітка зараз неймовірно важливо, щоб до нього ставилися як до рівного.

Підліток-командир

Це може проявлятися в таких формах: «Ці шпалери потворні. Ти що, не могла щось нормальне купити?» Ситуації, коли дитина починає командувати батьками, часто випливають з того, що раніше їй все дозволяли. Вона звикла, що їй усе можна, їй ні в чому не відмовляють.

Тут пані Ірина радить батькам навчитися одразу зупиняти дитину. Наприклад: «По-перше, мені ці шпалери подобаються. По-друге, вони армовані і дозволять приховати тріщини, коли новий будинок даватиме усадку. Це означає, що нам не доведеться робити ще один ремонт через рік. По-третє, це мій дім і я роблю так, як мені подобається. Коли ти виростеш і в тебе з’явитися свій – роби там, що хочеш».

Агресія та хамство

Необхідно пригадати всі ситуації, коли дитина грубіянить, і культуру спілкування в сім’ї. Ну, наприклад, мама приготувала суп і пішла до дитини в кімнату, щоб покликати на обід, а вона одразу: «Ну що тобі від мене треба?». Під час бесід з’ясовується, що мама завжди порушує кордони дитини – вона не стукає, перед тим, як увійти. Або насипає суп, хоча дитина сказала, що не голодна, а потім ображається, що тарілка так і стоїть повна.

Або коли підліток кричить: «Ти мене дратуєш і бісиш взагалі!». Ну якщо він неодноразово повторював, що не голодний і поїсть сам, коли захоче? Це дратує.

Інше питання, коли спілкування дитини нешанобливе. Батькам радять припиняти такі викиди. Прямо так і казати: «Милий, я тобі не друг. У такому тоні зі мною розмовляти ти не будеш. Люблю тебе. Поговоримо, коли ти будеш у настрої». І все, спокійно залишати місце подій.

Не потрібно боятися образити дитину. Навпаки, така ваша поведінка навчить тінейджера поважати інших.

Фото: Pixabay