Що робити, коли у батьків різні погляди на виховання дітей

Що робити, якщо в сім’ї у мами і тата різні погляди на виховання дитини? Про те, що робити в такому випадку, порталу “Маматато” розповідає психолог.

Для гармонійного розвитку дитині необхідно відчувати себе частиною міцної дружної родини, де є до кого звернутися за допомогою, де їй завжди допоможуть і підкажуть, де у неї завжди є орієнтир на поведінку батьків.

Батькам важливо бути природними і щирими в своїй поведінці в колі близьких – родичів або друзів. І не менш важливо, щоб дитина з самого дитинства відчувала єдність і любов в сім’ї, і тим більше не спостерігала сцен розбіжності між батьками. Тому що все, що вона бачить навколо себе, закладає фундамент майбутньої особистості, особливо в ті роки, коли формується критичне мислення дитини (4-9 років).

Але що ж робити, якщо у мами і тата принципово різні погляди на виховання?

Батьки для малюка з самого народження повинні виглядати як одна команда, де кожен робить свій внесок у сім’ю, кожен виконує свою функцію, кожен важливий і кожного потрібно слухати.

Важливо, щоб дитина бачила, як батьки поважають один одного. Що вони – одне ціле.

Що вони не тільки люблять один одного, але вони вірні друзі, готові допомогти в скрутну хвилину, підтримати. Тому важливо не тільки допомагати дитині вирішувати її проблеми, а й показувати, як мама допомагає татові з рішенням його проблем і як тато допомагає мамі.

Тоді дитина буде поважати членів своєї сім’ї, своїх друзів, а в майбутньому свою другу половинку.

На жаль, але зараз в наших сім’ях нерідко зустрічається поділ батьків на “поганого і хорошого поліцейських”, де тато зазвичай “хороший” – дозволяє таємно від мами пити шкідливу газовану воду і їсти чіпси, а хлопчикам постарше водити машину. Якщо ж мама дізнається таємницю – буде хвилюватися і лаяти. Мама не відпускає гуляти ввечері, а тато підморгує і дає грошей на морозиво. Чи навпаки.

Через таку модель дитина починає розділяти батьків на улюблених і нелюбих.

Але завдання грамотних батьків – показати дитині, що всі рішення в родині, навіть щодо вечірньої прогулянки, приймаються спільно. А що робити, якщо батьки самі не можуть зійтися у рішенні? Вихід є: розмовляти і приходити до компромісу.

Кожна сторона повинна спокійно і без емоцій пояснити свою позицію. І при цьому пам’ятати, що дитина може все це чути. Якщо дитина бачить, як сваряться батьки, то мимоволі приймає все на свій рахунок: “Вони сваряться через мене, значить, я приношу сім’ї шкоду та негатив”.

Якщо до компромісу прийти не виходить навіть за допомогою спокійної розмови, то можна попросити поради у самій дитини. За допомогою простих запитань можна зробити так, що дитина сама прийде до необхідного висновку.

Фото: Pixabay