Шість порад, як правильно хвалити дитину

Маленькі діти, які щодня дізнаються про світ щось нове, обов’язково потребують схвалення. Тому похвала – один із найкращих способів мотивації та виховання загалом. Утім, як правильно хвалити, щоб не перехвалити?

На перший погляд здається, хвалити – просто. Водночас бездумний підхід до такої мотивації може відбити у дитини бажання розвиватися. Розглянемо на прикладах.

1. Хваліть досягнення, а не особистість. Якщо ви скажете замість «Який гарний у тебе малюнок» щось на кшталт «Яка ти розумниця, мій ти художник!», то отримаєте подвійний ризик. Перше, дитина подумати, що вона хороша лише, коли щось зробила гарно, – а решту часу вона не гарна. З іншого боку вона, навпаки, може прийняти близько до серця похвалу: я –художник, хваліть мене всі. Це завадить розвитку і призведе веде до нерозуміння, чому інші не розуміють, як гарно виходить. Тому наголошуйте на успіхах, без прив’язки до особистості.

2. Конкретизуйте. Загальні слова типу «Ти так швидко прибрав іграшки» потрібні, але дитина може їх сприйняти як спосіб відмахнутися. Важлива щира увага. Тому виділіть якусь дрібницю: “Ти гарно букви написав, а А і В взагалі у тебе правильні, як у букварі”. Знайдіть, що заслуговує на високу оцінку. Дня вас це дрібниця, а дитина, можливо, саме над нею працювала найбільше.

3. Підкреслюйте до чого довелося докласти зусиль. Майже всі мають до чогось талант: малювання, спів, спорт. Такі успіхи хвалити потрібно. Водночас є ризик, що дитина може розслабиться або сприйматиме ваші оцінки як належне – і на їхню відсутність образиться. Правильніше виділяти насамперед ті успіхи, де дитина не одразу досягла результату, а трошки попрацювала над собою. Це привчить до праці і самовдосконалення.

4. Не порівнюйте і не кажіть “але”. Похвала має бути безумовною. Не можна говорити, наприклад, «молодець, ти зашнурував черевики швидше за інших». Це може деформувати мотивацію: робити не стільки добре, скільки краще за когось – це не однакові речі. І не варто додавати «але». Якщо скажете: «Ти так спритно впорався з ложкою за обідом, але трохи пролив на стіл», одразу знищите сенс похвали. Зрештою ви отримаєте тільки негатив.

5. Дотримуйтеся межі. З одного боку, шукати приводи для похвали треба. Якщо бути надто суворим і оцінювати тільки нереальні досягнення, дитина не відчує вашої підтримки. З іншого, хвалити за будь-яку річ теж не треба. Інакше заохочення перетворяться на буденність, а дитина стане задавакою. Тому шукайте можливості для похвали, які і ви, і дитина вважатимете гідними. Це сформує коректну самооцінку і повагу до ваших слів.

6. Не забувайте про невербальні способи контакту: посмішки, інтонація, поплескування, обійми. Намагайтеся доповнювати правильну похвалу чимось таким – це допоможе дитині зрозуміти вашу позитивну оцінку її успіхів.

За матеріалами: 4mamas

Фото: Pixabay