Статеве виховання: що має знати дитина ще до школи

Статеве виховання дитини грає важливу роль у всебічному її розвитку. Як зазначає сексологиня Ірина Клекіт у матеріалі для проєкту “Навчаємось разом: дружня школа”, здебільшого в 6-7-річної дитини вже є статеве самоусвідомлення й розуміння того, хлопчик ти чи дівчинка, пише Освіта.ua.

Діти активно копіюють стосунки між батьками. Часом дорослі не усвідомлюють, наскільки діти вміють “зчитувати”.

“Батьки програмують дітей на їхнє подальше життя. Якщо вони спокійно ставляться до сексу, не бояться проявляти свої почуття й готові бути опорою та підтримкою для дитини, вона виросте сексуально здоровою”, – переконана пані Ірина.

Проте якщо мама і тато соромляться, уникають тем стосунків, сексу, то дитина запам’ятає це як щось дуже погане. Річ у тім, що чим більше батьки “захищають” дітей від чогось “грішного”, тим більше наражають їх на небезпеку.

Статеве виховання попереджає насильство

Згідно зі статистичними даними Лансаротської конвенції, кожна п’ята дитина стає жертвою тієї чи іншої форми насильства або сексуального розбещення, незалежно від статі, віку, кольору шкіри, соціального походження та віросповідання. Часто злочинцями є особи, яких дитина знає і яким довіряє. Проте найгірше, що більшість не розповідає батькам про те, що сталося.

На думку Ірини Клекіт, щоб виховати дитину щасливою, сексуально здоровою людиною, яка є в безпеці, батькам потрібно насамперед звернути увагу на власне ставлення до сексуальності. У цьому допоможе спеціальна література, яку батьки та діти можуть читати й обговорювати разом.

Про що розповісти дитині ще до першого класу

Сексологиня радить запам’ятати “Правило трусиків”, в англійській абревіатурі – PANTS, яку утворено з перших букв п’яти основних правил, яким батьки мають навчати дітей, починаючи з 2-3 років.

1. Інтимні частини тіла належать тільки дитині. Учіть дитину: частини тіла під спідньою білизною можна дозволяти дивитися й чіпати ТІЛЬКИ батькам і лікарю у виняткових випадках (гігієнічні процедури до певного віку або прийом у лікаря).

2. Тільки дитина може розпоряджатися своїм тілом, ніхто інший не має права до нього торкатися. Діти не завжди відрізняють “хороші” дотики від “поганих”. Абсолютно неприйнятно, якщо будь-хто спостерігає за ними, дивиться чи торкається інтимних частин їхнього тіла. Те саме стосується й прохань подивитися чи доторкнутися до інтимних частин тіла іншої людини. Правило “Тут мене не торкайся” дає змогу визначити чітку та легку для запам’ятання межу – інтимні частини тіла під спідньою білизною.

3. Ні – означає ні. Дитина має право відмовити в обіймах будь-кому, навіть близькому родичу. Не можна руйнувати її особисті кордони, примушуючи до тісних тілесних контактів проти волі. Так створюється можливість агресивного злочинного втручання в її особистий простір.

4. Хороші секрети – погані секрети. “Секрет” – це одна з основних тактик осіб, що вдаються до сексуального розбещення. Ось чому дуже важливо розповідати дітям, що секрети бувають хорошими й поганими, а також намагатися створити вдома атмосферу довіри. Будь-яку таємницю, що породжує почуття неспокою, тривоги, страху або суму, слід розповісти батькам чи дорослим, яким дитина довіряє.

5. Розкажи правду, і тобі допоможуть. Дитина має бути впевнена, що її не сваритимуть за погані секрети. Заздалегідь треба обговорити з нею, кому з найближчого кола спілкування можна довірити свої таємниці.

Пам’ятайте, що дитина – це маленька людина. І роль батьків та вчителів – допомогти їй побудувати довірливі стосунки й захистити її.

Фото: © Erba78 | Dreamstime.com