Тато й дитина: якi ролi належать татовi у вихованнi

Дослідження цього питання продемонстрували, що діти, чий батько бере активну участь в їх розвитку на різних етапах дорослішання, мають менше проблем з поведінкою, навчанням й соціальною взаємодією. Батьківське виховання впливає на загальний, інтелектуальний та психологічний розвиток дитини. Й помітний цей вплив з самого народження:

  1. Період новонародженості. Діти прив’язуються до важливих дорослих з перших тижнів життя, якщо отримують від них достатньо уваги. Коли тато реагує на плач та інші сигнали, дитина прив’язується до нього й сприймає, як джерело комфорту та приємних емоцій.
  2. Вік до 5-6 років. Зі зростанням й дорослішанням дитини на перший план виходять допитливість й потреба в постійному дослідження чогось нового. На цьому етапі батько бере на себе роль «гіда», який не лише допомагає вивчати довколишній світ, але й встановлює необхідні для безпеки обмеження.
  3. Шкільний період. Впродовж цього етапу батьки заохочують прагнення дітей до незалежного прийняття рішень та впевненості в собі. Тато ж показує дитині, що світ неідеальний, допомагає соціально адаптуватись й долати труднощі.

Впродовж всіх етапів дорослішання дитина вчиться у тата поважати інших людей. Спочатку це повага до мами, потім – до оточуючих. Діти копіюють батьківську поведінку, спостерігаючи за його діями та ставленням до інших. Якщо тато обходиться жорстоко чи ображає, то дитина вирішить, що це норма і в майбутньому буде притримуватись саме цієї моделі поведінки. Ось чому особливо важливо поводитись чемно, поважно й достойно щодо інших, даючи приклад сину чи дочці.

Мама й тато відіграють важливі, але різні ролі у вихованні дітей. При цьому не слід плутати ці ролі з батьківськими обов’язками (догляд, задоволення потреб). Останні батьки можуть поділити порівну й заміняти одне одного за необхідності. Виховання ж об’єднує в собі фізичний, інтелектуальний, соціальний, емоційний розвиток, а також вклад в добробут дитини у всіх сферах життя.

За матеріалами: First step.